ПАЛОМНИК

Кожного, хто цікавиться історією та минувщиною, а також не байдужий до духовних пошуків, я запрошую до спілкування.

Гора Сіон

Церква "Сіон Марії", Горниця таємної вечері, Горниця зходження Святого Духу.
Після Воскресіння Ісус з'являвся учням впродовж 40 днів та наостанок заповів їм не розходитися з Єрусалима, але чекати здійснення обітниці Отця. А тоді вознісся. Тож учні продовжували збиратися щодня у горниці. А за десять днів іудеї мали відзначати свято Шавуот - Свято П'ятидесятниці та плодів. Це було  одне з трьох головних храмових свят в Ізраїлі. Шавуот означає „Сім тижнів”, бо через сім тижнів після виходу євреїв з Єгипту Господь явився Мойсею на горі Синай і дав йому заповіді, Тору. Як і щороку, тими днями в Єрусалимі було повно паломників -  з усієї Іудеї та інших областей, де мешкали розсіяні ізраїльтяни:
Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фрігії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й араби... Дії Апостолів,  2
Та цього разу сталося щось неймовірне. У горниці разом з апостолами Христа та Його матір'ю Марією були зібрані разом і інші учні, всього приблизно 120 чоловік. Раптом здійнявся сильний шум та вітер:
...ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. Дії Апостолів,  2
Що ж то були за мови? Вище я перелічив, скільки різних пришельців було того дня в Єрусалимі. Так от, кожен з них почув знайому йому мову того краю, звідки він прибув! Це було надзвичайно, адже усі зібрані в горниці учні Ісуса були родом з Галілеї і не могли знати стільки різних мов та говірок.
Так в день П'ятидесятниці Бог винокав обітницю, дану в Старому Заповіті:
І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, і пророкуватимуть ваші сини й ваші дочки, а вашим старим будуть снитися сни, юнаки ваші бачити будуть видіння. І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого. І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та стовпи диму. Заміниться сонце на темність, а місяць на кров перед приходом Господнього дня, великого та страшного! І станеться, кожен, хто кликати буде Господнє Ім'я, той спасеться, бо на Сіонській горі та в Єрусалимі буде спасіння, як Господь говорив, та для тих позосталих, що Господь їх покличе. Йоїл, 3
І Дух Святий зійшов на цілий натовп і наділив Небесними силами. Учні Христа почали творити багато чудес: зцілювати хворих, воскрешати мертвих, виганяти бісів та пророкувати. Церква народилася та стала стрімко зростати.

Коли хто бути першим бажає, нехай буде найменшим із усіх і слуга всім! Євангеліє від Марка, 9 Іван, що в монашому житті здобув освіту та читав грецькою твори святих отців, переповідає вчителя Єфрема Сирійського (IVст):

Несебр

Месемврія - місто на острові.
Стародавнє місто Месемврія заснували ще фракійці, за тисячу років до н.е.  Воно розташоване на півострові завдовжки менше кілометра, що поєднується з материком вузеньким перешийком. Здавна це портове місто було значним торговим центром на Чорному морі. Через 500 років півострів колонізували греки, а 72-го року до н.е. - римляни, після чого місто занепало.

За нашої ери місто згадується у оповіді про Пенелопу, доньку македонського (фракійського) царя Лікінія. Ще у дитинстві вона дізналася про вчення Христа від свого вчителя Апеліана, а коли виросла, то прийняла хрещення від Тимофія - учня апостола Павла. Відтоді її стали називати  Іриною. Мати Ірини з радістю прийняла Благу Звістку від своєї доньки, але батько почав вимагати поклоніння язичницьким богам. Ірина відмовилася, чим дуже розлютила Лікінія, та  зрештою навернувся й він, і ще три тисячі його підлеглих. Ірина ж почала проповідувати Євангеліє й іншими містами Фракії, побувала вона й у Месемврії. Від її проповіді навернулося приблизно десять тисяч людей, Господь через Ірину уздоровлював  недужих та творив чудеса, а її не раз визволяв від переслідувань.

Він воскрес!

Храм Гробу Господнього, Елеонська гора, Капелла Вознесіння.
Смерть Христа приголомшила його учнів та потішила його ворогів. Послідовники, розчаровані таким закінченням їх сподівань на пришестя Царя Іудейського та Визволителя Ізраїлю, почали розходитися з Єрусалима по домівкам. А фарисеї та першосвященники остерігалися Христа навіть після смерті, згадуючи пророцтво про воскресіння за три дні. Тож вони звернулися до Понтія Пілата, а той наказав стерегти гробницю, у якій поховали тіло Ісусове.
Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив! Євангеліє від Матвія, 28
Так почалася нова епоха, коли Життя перемогло смерть, коли любов Божа здійснила спасіння людям, коли Син Божий воскрес! Він став Пасхою нашою, визволенням від гріха та вічної загибелі. І кожен, хто повірить в Ісуса, не загине, але матиме життя вічне.

Долороса

Вулиця, якою Ісуса вели на розп'яття.
Після арешту в Гефсиманському саду Ісус зазнав знущань і принижень та хибних звинувачень перед юдейським Сінедріоном, перед царем Іродом та римським намісником Понтієм Пілатом. Його засудили до страти та повели на розп'яття вулицею Долороса.
І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом! А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним. А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми! Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували... Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас! Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?
Євангеліє від Луки, 23

Щодня сотні паломників проходять цією вулицею, повторюючи скорботний шлях Спасителя на Голгофу. Так само, як і два тисячоліття тому, Долороса велелюдна, тут вирує торгівля та стоїть гомін. Але в кінці шляху, на Голгофі, де тепер стоїть Храм гробу Господнього, ми ніби залишаємося на самоті з невідворотністю смертельної муки, якої зазнав Ісус в останні години до смерті на хресті. 

Церква всіх націй

Знаходиться поряд із Гефсиманським садом
Страсті Христові - ця тема хвилювала та змусила переживати усі покоління християн. Великі художники, такі як Ель Греко, Тіциан, Рубенс та Рембрант, намагалися відтворити Страсні події на своїх полотнах. Найвідомішими творами видатного композитора Йогана Себастьяна Баха  є "Страсті за Матвієм" та "Страсті за Іваном". 2004 року вийшов фільм американського режисера та актора Мела Гібсона "Страсті Христові", який глибоко вразив мільйони глядачів у всьому світі. Перші ж кадри стрічки переносять нас у Гефсиманський сад: